22 травня запитували під час “гарячої лінії”

22 травня запитували під час “гарячої лінії”

22 травня 2009 року в приміщенні ДПІ у Сторожинецькому районі відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», під час якого заступник начальника-начальник відділу оподаткування юридичних осіб Ірічук Альона Василівна відповіла на запитання платників податків.

? ТОВ має філії та сплачує консолідований податок на прибуток. При заповненні Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства виникає питання: код філії чи головного підприємства проставляється у графі 4 Розрахунку?

Відповідно до пп. 2.1.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення про сплату консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

При консолідованій сплаті податку на прибуток нарахування цього податку здійснюється у Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, форму якого затверджено наказом ДПА України від 10.02.2003р. № 68.

З метою повного охоплення обліком платників окремих видів податків ДПА України наказом від 19.12.08 р. № 784 затвердила Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків (далі — Наказ).

Відповідно до п. 4.1 р. 4 Наказу філії є платником податку на прибуток за своїм місцезнаходженням незалежно від того, чи сплачує така філія податок на прибуток самостійно, чи сплачується цей податок консолідовано. Однак при консолідованій сплаті відповідальність за сплату податку, у тому числі і сплату штрафних санкцій за невиконання, несвоєчасне виконання або виконання не в повному обсязі зобов’язань по сплаті податку, покладається на головне підприємство.

У графі 4 «Ідентифікаційний код за ЄДПРОУ» Розрахунку вказується код ЄДПРОУ філії, яка подає Розрахунок.

Слід зауважити, що для здійснення сплати податку на прибуток за філію головне підприємство у відповідному платіжному документі про сплату податку на прибуток у полі «Призначення платежу» повинно вказати ідентифікаційний код ЄДПРОУ філії, за яку сплачується податок (Пам’ятка про порядок заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затверджена наказом ДПА України від 01.07.2002р. № 301.

? Страхова компанія, крім доходу від страхової діяльності, отримує доходи, які класифікуються як «інші». Яким чином розподіляються витрати, пов’язані з діяльністю компанії?

Оподаткування страхової діяльності регулюється п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема пп. 7.2.2 передбачено, що страховик здійснює окремий податковий облік операцій, що відповідно до пп. 7.2.1 цього пункту оподатковуються за різними ставками за правилами, встановленими у порядку, визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової декларації (розрахунку).

Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у п. 7.2.1, то відповідно до пп. 7.2.3 Закону такі доходи оподатковуються на загальних підставах за ставкою 25 відсотків. При цьому до категорії валових витрат, пов’язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Отже, витрати, пов’язані зі здійсненням операцій із страхування і перестрахування, в податковому обліку страховика не відображаються.

Механізм розподілу витрат страховика на витрати, пов’язані зі страхуванням, та витрати з інших джерел визначено п. 3 Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, який затверджено наказом ДПА України від 31.03.2003р. №146 (зі змінами і доповненнями, далі — Порядок № 146).

Для відображення доходів із джерел інших, ніж страхова діяльність, та частки валових витрат страховик заповнює додаток К1 до рядка 13 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (далі — додаток К1) та відомості К3 до рядка 4 додатка К1 декларації (далі — відомості К3), порядок заповнення яких визначається їх формами.

Згідно з Порядком № 146 при заповненні рядка 4 «Частка валових витрат, у тому числі: (4.1 + 4.2 + 4.3 + 4.4 + 4.5 + 4.6 + 4.7 + 4.8 + 4.9)» додатка К1 слід керуватись відповідними положеннями ст.5 Закону.

Крім того, валові витрати, прямо пов’язані з отриманням доходів від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, розшифровуються у рядках 4.2.1 — 4.2.n відомості К3.

Відповідно до Порядку № 146 у разі неможливості прямим підрахуванням визначити розмір витрат, пов’язаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо з інших джерел, такий розмір (частка) визначається пропорційно питомій вазі валових доходів від страхової діяльності та валових доходів, не пов’язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика.

При цьому валові витрати страховика, розподілені пропорційно до питомої ваги валового доходу від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, у загальному валовому доході, відображаються у рядку 4.1 відомості К3.

? Яка подія вважається першою при експорті товарів і як в даному випадку розраховується курсова різниця?

Відповідно до підпункту 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно із підпунктом 7.3.1 Закону доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв’язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці підпункту 7.3.1 Закону.

Отже, у випадку коли для платника податку першою подією є відвантаження товару на експорт, його валові доходи визначаються за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату відвантаження і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

? Куди подавати розрахунок та сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища (за місцем перебування платника на податковому обліку, чи за місцем розміщення джерела забруднення)?

З 1 січня 2009 року платники збору мають звітувати та сплачувати збір за новими правилами, а саме:

платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби:

1) за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення — у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;

2) за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів — у разі розміщення відходів;

3) за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Якщо місце подання податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому такі підприємство, установа, організація, громадянин перебувають на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних податкових розрахунків (п.9 Порядку № 303).

Платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір:

1) за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення — у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;

2) за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів — у разі розміщення відходів;

3) за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення (п. 10 Порядку № 303).

? За яким курсом визначається балансова вартість іноземної валюти, отриманої як виручка від реалізації товарів на експорт?

Визначення розміру та моменту виникнення валових доходів в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів на експорт установлено в першому абзаці пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. У ньому зазначено, що доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Валові доходи експортера виникають у момент їх отримання (нарахування), тобто діє загальне правило першої події, установлене пп. 11.3.1 Закону № 334.

Валовий дохід за експортними операціями визначають за датою події, що сталася раніше:

— або за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

— або за датою відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — за датою фактичного надання результатів (робіт, послуг) платником податку.

При експорті балансову вартість валюти визначають керуючись другим абзацом пп. 7.3.1 Закону № 334. У ньому зазначено, що балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв’язку з таким продажем товару за валюту (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці пп. 7.3.1 Закону № 334. Балансова вартість експортної іноземної валюти розраховується за тим самим курсом НБУ, що й експортний валовий дохід, а саме виходячи з курсу першої події — відвантаження товару або надходження валюти.

ДПІ у Сторожинецькому районі

Головна сторінка / Консультаційний центр / Гарячі лінії /

Понравился материал? Поделись с друзьями.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


О проекте

© 2019 DPA.CV.UA. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с обязательным указанием прямой, активной и открытой к индексации гиперссылки на dpa.cv.ua. . 18+