Особливості оформлення податкових накладних

Особливості оформлення податкових накладних

24.04.12

24.04-1 Державна податкова служба України 16 лютого 2012 року у редакції журналу «Вісник податкової служби України» провела «гарячу» телефонну лінію з питань сплати ПДВ в умовах нових методів його адміністрування за участю начальника відділу розгляду звернень Управління адміністрування податку на додану вартість Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Алли КОНОНОВОЇ.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

1. Чи можна в податковій накладній у графі «Назва товару» зазначати назву товару (імпортні книги іноземних авторів) без перекладу українською мовою? Яким чином і на підставі яких документів здійснити переклад назви товару, якщо це іноземний автор і книжку викладено мовою оригіналу?

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 р. № 10­рп/99 положення частини першої ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята ст. 10 Конституції України).

А тому платник податку при виписуванні податкової накладної повинен запов­нювати її державною мовою. Це передбачено і п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 (за текстом — Порядок № 1379). При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його державною мовою.

При цьому при здійсненні постачання різних товарів слід враховувати їх назви та класифікацію згідно з УКТ ЗЕД. Так, наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», або «Брошура», або «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора.

Це питання роз’яснено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127 (надруковано у «Віснику» № 8/2012).

2. Що таке «заголовна частина» податкової накладної? Цей термін вживається в останньому абзаці п. 2 Порядку № 1379. Чи вважатиметься заповненою з порушеннями податкова накладна, якщо показники заголовної частини вирівняно не по правому полю? Чи обов’язково податкова накладна має бути оформлена в «альбомному» форматі?

Заголовна частина податкової накладної — це та її частина, в якій містяться відомості про покупця і продавця, дата її виписки і порядковий номер, тобто частина перед таблицею, в якій зазначаються показники поставки (номенклатура товарів, кількість, ціна товару та обсяги постачання тощо).

Вирівнювання показників заголовної частини податкової накладної по правому полю не є самостійною ознакою для визнання такої податкової накладної недійсною чи заповненою з порушенням. Вирівнювання показників по правому полю запропоновано насамперед для цифрових показників (індивідуальні податкові номери продавця та покупця, номери свідоцтв) з метою уникнення помилок при їх заповненні.

Наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку запов­нення податкової накладної» (за текстом — наказ № 1379) не затверджено ні формату, ні розмірів податкової накладної (для порівняння, наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» встановлено формат декларації з ПДВ (п. 4 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ)), тому вимога щодо оформлення податкової накладної виключно в «альбомному» форматі є безпідставною.

3. Чи потрібно ставити нулі в номері податкової накладної або в номері філії, якщо такий номер є меншим за відведену кількість клітинок?

Порядковий номер податкової накладної визначається відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і не повинен містити ні літер, ні інших символів (п. 3 Порядку № 1379).

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику — числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Такий числовий номер формується без додавання нулів, літер чи інших символів.

4. У додатку 7 до декларації при проведенні перерахунку частки податкового кредиту за рік потрібно враховувати лише ті суми податку, які протягом року були зазначені в рядку 15, чи весь податковий кредит? Чи враховується сума податкового кредиту, яку було додатково задекларовано в уточнюючих розрахунках?

У таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації в колонці 8 мають зазначатися суми ПДВ, які фактично включено до податкового кредиту і відображено в колонці Б в рядках 15.1 та 16.1.2 декларацій та відповідних показниках уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік.

Для проведення перерахунку та визначення як обсягів постачання (оподатковуваних і неоподатковуваних), так і сум отриманого податкового кредиту та сум податку, який підлягає розподілу, використовуються відповідні показники уточнюючих розрахунків, які було подано протягом 2011 р. та в яких уточнювалися показники податкових періодів 2011 р. Уточнюючі розрахунки, які було подано протягом 2011 р. та в яких уточнювалися показники податкових періодів до 01.01.2011 р., в розрахунку коригування податкового кредиту (в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації) участі не беруть.

Не повинні брати участі в розрахунку відсотка оподатковуваних операцій у загальному обсязі постачання обсяги операцій з визнання умовного продажу товарів (послуг), а також операцій з нарахування податкових зобов’язань на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. Такі обсяги визначаються на підставі даних реєстрів виданих податкових накладних, де податкові накладні, що виписуються платником при визначенні податкових зобов’язань у таких випадках, обліковуються з відповідною позначкою.

5. З яким знаком слід переносити значення колонки 10 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації до рядка 16.4 декларації при проведенні річного перерозподілу податкового кредиту?

Значення колонки 10 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації до рядка 16.4 декларації за грудень 2011 р. слід переносити в такому порядку:

якщо в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за результатами розрахунків значення різниці між колонками 8 (фактично включено до податкового кредиту) та 9 (дозволений податковий кредит) позитивне, це означає, що платник отримав податковий кредит, більший за розраховану суму, і повинен повернути її до бюджету. До рядка 16.4 розділу ІІ декларації за грудень таку різницю слід перенести зі знаком «–»;

якщо в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації за результатами розрахунків значення різниці між колонками 8 (фактично включено до податкового кредиту) та 9 (дозволений податковий кредит) від’ємне, це означає, що платник має право отримати податковий кредит, більший, ніж ним було фактично отримано, і збільшити його. До рядка 16.4 розділу ІІ декларації за грудень таку різницю слід перенести зі знаком «+».

Тобто значення, визначене при перерахунку (позитивне або від’ємне), до декларації переноситься з протилежним знаком.

6. Чи нараховуються платником ПДВ податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за поставленими та неоплаченими товарами, необоротними активами при анулюванні свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ у разі визначення податкових зобов’язань за касовим методом?

Визначення поняття касового методу наведено в пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 цього Кодексу якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку було включено до податкового кредиту, платник не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів і необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення згідно із законом.

При анулюванні реєстрації платник ПДВ втрачає право застосовувати касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов’язань, згідно з яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається на дату зарахування (отримання) коштів на його банківський рахунок або в касу підприємства, а тому при анулюванні свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ такий платник повинен не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ нарахувати податкові зобов’язання на обсяг поставлених, але не оплачених товарів/послуг.

„Гарячу” телефонну лінію проведено

за сприяння Департаменту взаємодії із засобами

масової інформації та громадськістю ДПС України

Головна сторінка / Консультаційний центр / Гарячі лінії /

Понравился материал? Поделись с друзьями.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


О проекте

© 2019 DPA.CV.UA. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с обязательным указанием прямой, активной и открытой к индексации гиперссылки на dpa.cv.ua. . 18+